чого не Ніцше і його тріада ресентименту??
По суті, заздрість варто помістити у тріаду заздрости, скнарости і зневіри – трьох форм нездатности насолоджуватися об’єктом (звичайно, рефлексивно насолоджуючись самою цією неможливістю). На відміну від суб’єкта заздрости, що заздрить володінню і/чи jouissance иншого об’єктом, скнара має об’єкт, але не може насолоджуватися/споживати його – він отримує задоволення від простого володіння ним, перетворення його в сакральну, невловиму/заборонну сутність, що при жодних умовах не повинна бути використана (згадаймо горезвісну фігуру самотнього скнари, що, повернувши додому, ретельно зачиняє двері, відкриває скриню і нишком захоплено дивиться на свій дорогоцінний об’єкт); сама перешкода, що заважає споживанню об’єкта, гарантує його статус об’єкта бажання. Суб’єкт, підданий зневірі, як і скнара, має об’єкт, але він утрачає причину, що змушувала бажати його: ця фігура, найбільш трагічна з усіх, має вільний доступ до усього, що він хоче, але не знаходить ніякого задоволення в ньому.(вже за Жижеком)
але хіба не можлива ситуація із двуємислієм(перепрошую, не знаю як це переклли по-українськи)
тобто витіснення як механізм захисту, як варіант подолання когнітивного дисонансу, адже в багатьох випадках існування /збереження свідомості є прийнятною втратою або радше обміном на те що особа вважає необіхідним/інший варіант.
ми придумали щастя
мабуть ситуація схожа на казку із голим королем
проте якщо всі навколо були свідомі щодо голості короля і сам король теж знав про те що інші знають, то можливо саме цей хлопчик залишався поза цією симулякривною системою
интересно, какие лица будут у властей, когда однажды число задержанных на оппозиционных собраниях превысит число задерживающих и они поменяются местами
стосовно бунту в РФ
очевидно Гі Дебор мав рацію принаймні в тому, що ми живемо в світі де інформацію практично немжливо піддати верифікації.
Де різниця між спектаклем, який був розіграним на відео та правдивою демократичною дискусією.Відео чудесним чином демонструє/симулює наявність дискусії в путінській Росії
власне постійно існують анти-суспільні/системні/позиційні/державні елементи, що справляють свій маргінальний вплив разом з нждою до сомовизначення чи чогось на шталт.
структурні суспільні зміни на зразок революцій можливі коли суспільство готове до них
тобто саме суспільство має здатність не лише до відтворення але й до оновлення??
Що ж, залишається запитання чи мав рацію Троцький
але мабуть то негативістьська «свобода від..»
По суті, заздрість варто помістити у тріаду заздрости, скнарости і зневіри – трьох форм нездатности насолоджуватися об’єктом (звичайно, рефлексивно насолоджуючись самою цією неможливістю). На відміну від суб’єкта заздрости, що заздрить володінню і/чи jouissance иншого об’єктом, скнара має об’єкт, але не може насолоджуватися/споживати його – він отримує задоволення від простого володіння ним, перетворення його в сакральну, невловиму/заборонну сутність, що при жодних умовах не повинна бути використана (згадаймо горезвісну фігуру самотнього скнари, що, повернувши додому, ретельно зачиняє двері, відкриває скриню і нишком захоплено дивиться на свій дорогоцінний об’єкт); сама перешкода, що заважає споживанню об’єкта, гарантує його статус об’єкта бажання. Суб’єкт, підданий зневірі, як і скнара, має об’єкт, але він утрачає причину, що змушувала бажати його: ця фігура, найбільш трагічна з усіх, має вільний доступ до усього, що він хоче, але не знаходить ніякого задоволення в ньому.(вже за Жижеком)
тобто витіснення як механізм захисту, як варіант подолання когнітивного дисонансу, адже в багатьох випадках існування /збереження свідомості є прийнятною втратою або радше обміном на те що особа вважає необіхідним/інший варіант.
мабуть ситуація схожа на казку із голим королем
проте якщо всі навколо були свідомі щодо голості короля і сам король теж знав про те що інші знають, то можливо саме цей хлопчик залишався поза цією симулякривною системою
адже переглядаючи програми партій та обіцянки кандидатів то видається, що магічних сил в них не менше
ви мене заворожуєте
лише жалкую за тим, що немає Девіда Блейна
чому результати праймеріз ніяк не відобразилися на списках кандидатів??
невже це був банальний PRхід??
стосовно бунту в РФ
Де різниця між спектаклем, який був розіграним на відео та правдивою демократичною дискусією.Відео чудесним чином демонструє/симулює наявність дискусії в путінській Росії
структурні суспільні зміни на зразок революцій можливі коли суспільство готове до них
тобто саме суспільство має здатність не лише до відтворення але й до оновлення??
Що ж, залишається запитання чи мав рацію Троцький
як видалити коментара??
бодріяр мав би сказати- ленін вмер))